Бердянське територіальне медичне об'єднання долучається до телемедицини

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), телемедицина — це метод надання послуг з медичного обслуговування там, де відстань є критичним чинником. Телемедичні ж послуги — це дистанційні медичні консультації, консиліуми, контроль фізіологічних параметрів організму пацієнта, проведення діагностичних і лікувальних маніпуляцій, обмін результатами обстеження пацієнта, а також медичні відеоконференції, відеосемінари та відеолекції.

Сьгодня, 5 січня 2021 року до БТМО почало надходити обладнання для телемедицини, яке включає сім валіз для дистанційного обстеження пацієнтів:

  • цифровий електрокардіограф,

  • цифровий спирометр,

  • цифровий стетоскоп,

  • пульсоксиметр,

  • тонометр,

  • дистанційний термометрр,

  • ноутбук.

В рамках цього проєкта буде поставлено

  • два портативні ультразвукові апарати,

  • чотири комп'ютерних моноблоки,

  • відеостіни з потужним комп'ютером,

  • дві конференц-відеокамери,

  • два конференц-мікрофона,

  • дві документ-камери,

  • ліцензійне програмне забезпечення для телемедицини.

Загальна вартість обладнання $75000, отриманих за рахунок грантових коштів в рамках Проєкта USAID, який реалізується в Україні за підтримки Агентства міжнародного розвитку США.

Телемедиц́ина (від грец. tele - дистанція, лат. meder - лікування) — напрямок медицини, а саме комплекс дій, технологій та заходів, що застосовуються при наданні медичної допомоги, з використанням засобів дистанційного зв’язку у вигляді обміну електронними повідомленнями (у випадках, коли відстань є критичним чинником).

Головною метою телемедицини є поліпшення здоров’я населення шляхом забезпечення рівного доступу до медичних послуг належної якості.

Форма організації надання медичної допомоги населенню із застосуванням телемедицини — телемедична мережа.

Телемедична мережа включає сукупність засобів дистанційного он-лайн звязку для забезпечення взаємодії медичних працівників і пацієнтів, на рівні "лікар"-"лікар", "лікар"-"пацієнт".

Телемедична допомога пацієнтові може бути надана:

  • лікарем, у вибраному форматі (чат-консультація, аудіозв'язок, відеоконференція).
  • чат-ботом, для інформування, он-лайн тестування стану здоров'я пацієнта, запису на он-лайн консультацію.

Мета телемедицини — поліпшення здоров’я населення шляхом забезпечення рівного доступу до медичних послуг належної якості.. Предмет телемедицини — обмін за допомогою телекомунікацій і комп'ютерних технологій всіма видами медичної інформації між віддаленими пунктами. При цьому даний процес обміну характеризується видом переданої інформації й способом її передачі. Функції телемедицини — клінічні, організаційно-адміністративні, превентивні, навчальні, наукові. Основними завданнями телемедицини є забезпечення надання медичної допомоги пацієнту, коли відстань є критичним чинником її надання та сприяння підвищенню якості допомоги та оптимізації процесів організації та управління охороною здоров’я. Основним способом телемедицини є телемедична консультація лікарем пацієнта.

В Україні телемедицина вперше була застосована у 1935 році в м. Львів, коли професор Мар'ян Франке та професор Вітольд Липинський організували постійне використання телеелектрокардіографії (теле-ЕКГ). Відповідно до публікації у виданні Polska Gazeta Lekarska (№ 27, 1937 рік, с.15): «Протягом 2 останнього років у відділенні інфекційних захворювань [Державного загального шпиталю у Львові, сучасна Львівська обласна клінічна лікарня ] систематично проводилися телеелектрокардіографічні обстеження. Хворі перебували у відділенні, а результати обстежень серця передавалися на 500 метрів в Інститут патології. Обстеження ці виконувалися разом із професором Франке».

Мало хто знає, що обласні телемедичні системи в Україні почали розвиватися ще на початку 2000-х. Так, у 2005 році стартував проект в Одеській області. Через пару років — в Дніпропетровській. У Харківській області, де населених пунктів досить багато, за допомогою мобільного електрокардіографічного устаткування лікарі прямо з квартир пацієнтів пробували отримати рекомендації колег онлайн.

Пізніше, телемедичні мережі почали будувати деякі приватні клініки.

Звичайно, все це відбувалося на рівні пілотів і часто з ініціативи окремих клінік. А ось на державному рівні вперше про телемедицину заговорили тільки у 2017 році. І тоді ж почали готувати законодавчу базу.

Восени 2017 року експрезидент України Петро Порошенко подав до Верховної Ради законопроект «Про підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування в сільській місцевості», в якому чітко вказувалося, що таке телемедицина, а також як і де її можна використовувати.

Закон прийняли швидко — вже за два місяці після його подачі.

Депутати поспішали, оскільки статистика захворювань в Україні невтішна. Наприклад, щороку інфаркт переживає 45 тис. українців і 15 тис. з них — це жителі сіл.

У свою чергу, телемедицина здатна істотно підвищити відсоток ранньої діагностики, що, в свою чергу, зменшить смертність від серцево-судинних захворювань втричі.

Як це виглядає: фельдшер приходить до хворого у віддаленому селі з невеликим переносним діагностичним комплексом і знімає кардіограму. Після чого він пересилає результати кардіограми сімейному лікарю. Лікар дивиться їх на своєму комп'ютері та, якщо є підозра на ускладнення, за допомогою телемедичної мережі відправляє запит на телемедичну консультацію з обласним кардіологом. Кардіолог формує свій висновок і направляє назад лікарю первинки.

Приблизно за тією ж схемою консультації в форматі «лікар — лікар» можна отримати й з інших захворювань — у сфері пульмонології, ендокринології, дерматології, педіатрії та ін.