Пішов з життя Володимир Маркович ХОДУС

Адміністрація Бердянського територіального медичного об'єднання з глибоким сумом сповіщає про передчасну смерть лікаря акушера-гінеколога жіночої консультації Володимира Марковича Ходуса.

Ким був лікар акушер-геніколог Володимир Маркович Ходус - Учителем, Лікарем, просто хорошою і душевною людиною.  Він був готовий будь-якої хвилини прийти на допомогу, розділити біль, взяти багато, якщо не все, на себе. Він ніколи не боявся труднощів, ні життєвих, ні професійних, не цурався складних, неприємних ситуацій.
Він був професіоналом високого класу і мудрою людиною в житті і на роботі. Він володів даром розуміння...
Що це був за ЛІКАР. Йому вірили жінки, йому зазирали в очі, намагаючись вгадати з виразу його доброго обличчя свою долю. Вони цінували дивовижну готовність допомогти і порадою, і ділом, його вправні талановиті руки, які врятували життя сотням, тисячам пацієнток. Доки жива хоч одна жінка, яка мала можливість лікуватися у нього або просто отримати його безцінну пораду, пам'ять про нашого колегу, вчителя і друга буде жити. А ім'я його буде передаватися дітям цих жінок, щоб пам'ятали і вони про Людину і Лікаря, який врятував їх маму, дружину, сестру, подругу.
Таких лікарів, на жаль, можна зустріти не часто і складно відшукати заміну, коли вони йдуть.

Про це красномовно свідчать слова колеги, що був поряд:

Ушёл из жизни Врач Бердянского роддома Владимир Маркович Ходус... R.I.P. Спи спокойно коллега и учитель,- написав Федір ХОЛОДНЯКОВ, -

PS: вспомнилось, добавлю под твоим менторством я сделал свою первую внематочную, аднекэксэктомию, суправагинальную ампутацию матки, тотальную пангистерэктомию, первое экстраперитонеальное кесарево сечение. Первую операцию Вертгейма мы сделали с Ниной Никандровной Георгиевой, но ты, коллега, стоял за спиной. Да, были и косяки, и ругались, но ради консенсуса.

Циторедуктивную хирургию рака яичника я уже начал делать без тебя в онкологии, и когда у меня опускались руки после 4-8 часовых операций, мы с тобой разбирали и анализировали видеозаписи моих операций, и я прекрасно запомнил твои слова: "Если даже за 12 часов своей хирургии ты дашь пациентке + 1,5 - 5,0 лет безрецидивной жизни, поверь, это того стоит!" Я это, думаю, запомнил на всю жизнь. Ещё раз спи спокойно учитель. Там уже не надо рвать сердце ни за больных, ни за Страну. У Врачей своё место в раю...

Щирі співчуття рідним і близьким Володимира Марковича.

Світла пам'ять!