Історія

   Біля джерел створення організації та розвитку лабораторної служби у Бердянській міській лікарні та, в цілому у місті, були головні лікарі Гесик Й.Й., Кажанов М.К., Пилипенко О.Я., а також лікар-лаборант Гусельникова А.І., Смаковська Н.М.- завідуюча клініко-діагностичної лабораторії, Смаковській А.Я.-завідувач  ургентної лабораторії та багато інших лікарів-лаборантів та фельдшерів-лаборантів.

    1956 рік - при стаціонарі міськлікарні у пристосованому приміщенні проводяться найпростіші гематологічні та загальноклінічні дослідження, мікробіологічні проводить МіськСЕС для усього населення міста.

    1958 рік - Наказом головного лікаря Гесика Й.Й. розпочинається будівля корпусів лікарні та відкриття лікарняних споруд. Необхідність впровадження лабораторних методів дослідження та створення лабораторії стає очевидним.

   1959 рік - на базі терапевтичного відділення відкривається біохімічна лабораторія, працює лікар-лаборант Гусельникова А.І. Вона уперше починає впроваджувати найпростіші біохімічні методи дослідження.

   1961-1963 рр.- на базі станції переливання крові лікар-лаборант Бессонова О.І., після навчання у м. Москва, впроваджує у практику лікарів-клініцистів ізосерологічні методи (резус-приналежність, титр антитіл та ін.).

   1962-1963рр. - вводяться черги фельдшерів-лаборантів по лікарні у нічний час та вихідні.

   1964 р.- надаються приміщення для баклабораторії, проводиться капітальний ремонт, було придбане обладнання. Мікробіологічні методи дослідження у практику лікарів-клініцистів впроваджує бактеріолог Бурова С.А.

   1967 рік –  вводиться до експлуатації лабораторна споруда, де розташована біохімічна, гістологічна, бактеріологічна, клінічна лабораторія, при хірургічному відділенні надається приміщення для проведення гематологічних та загальноклінічних досліджень у нічний час та вихідні, відбувається централізація біохімічних досліджень для пацієнтів поліклініки та стаціонара.

   1968 рік - на основі клінічної лабораторії реєструється 1 ставка лікаря-лаборанта та фельдшера-лаборанта для проведення ізосерологічних досліджень. У цьому ж році відкривається біохімічна лабораторія у дитячій лікарні.

   1969 рік - відкривається відділення «штучної нирки», при ньому у кардіологічному корпусі відкривається лабораторія для проведення біохімічних досліджень хворим при проведенні гемодіалізів, освоюються методи дослідження мінерального та азотистого обміну, введено ургентування з біохімічних методів дослідження.

   1970 рік - лікар-лаборант Олейник К.П. проходить підготовку на базі інституту онкології ім. Герцена у м. Москва та впроваджує цитологічні методи дослідження для діагностики онкопатології у місті.

   1971 рік - створено централізовану клініко-діагностичну лабораторію з відділами: клінічний відділ стаціонара та поліклініки, біохімічний, цитологічний, імунологічний, бактеріологічний, лабораторія при відділенні «Штучна нирка». Очолює лабораторію лікар-лаборант Смаковська Н.М.

Реєструються штати лабораторії, згідно з наказами, придбана апаратура та обладнання, в лабораторію

приходять працювати лікарі-лаборанти, які отримали підготовку на базі інститутів м. Москви, Києва, Ленінграда, Харькова, Дніпропетровська.

    Створюється структура лабораторної служби лікарні, але основною проблемою є відсутність кадрів середньої ланки для КДЛ у місті.

За пропозицією завідуючої КДЛ, Смаковської Н.М., директор медичного училища Гончаренко А.В. здобуває дозвіл на відкриття, на базі медичного училища м. Бердянська, відділення фельдшерів-лаборантів у 1972 році. Починається підготування спеціалістів для лабораторії міста, району, області, України.

   Першими викладачами з клінічної лабораторной діагностики були лікарі-лаборанти Смаковська Н.М., Смаковський А.Я., Матвєєва З.С.

    1972 рік - введено у експлуатацію патоморфологічний корпус, на території якого надається приміщення для імунологічного відділу КДЛ. У відділ приходять лікарі-лаборанти Панчукова Н.В., Хавтур Л.Ф., які впровадили до практики лікарів-клініцистів міста сучасні методи дослідження.

    1972-1973 рр.- у клінічному відділі стаціонару лікарями-лаборантами Кузьменко Т.С., Узуновой А.Н. впроваджуються сучасні гематологічні та загально клінічні методи дослідження, проводиться підготовка лікарів-лаборантів з загально клінічних методів дослідження.

    1972-1974 рр. - у біохімічному відділі КДЛ лікарями-лаборантами Смаковськой Н.М. та Смаковським А.Я. освоюються та впроваджуються у практику лікарів-клініцистів біохімічні методи дослідження білкового, ліпідного, вуглеводного, мінерального обмінів, показники згортаючої та протизгортуючої систем крові, визначення ферментів та гормонів, придбається апаратура, проводиться уніфікація методів дослідження.

   1973-1974 рр. уперше у місті на базі КДЛ починається навчання фельдшерів-лаборантів на виїзних обласних курсах підвищення кваліфікації середніх медичних працівників з циклу «Біохімія», «Клінічна діагностика», викладачі: лікарі-лаборанти КДЛ. Це дало змогу фельдшерам-лаборантам пройти атестацію та отримати кваліфікаційну категорію.

   1975 рік - у зв’язку з епідумовами у місті та необхідністю проводити масове обстеження населення міста на особливо небезпечні  інфекції, патоморфологічний відділ переводиться у бактеріологічний відділ КДЛ та створюється бак лабораторія, яка відповідає усім вимогам стандартів для режимних лабораторій. Лабораторію очолює бактеріолог Рябченко Ю.А.

  1976 рік - реєструється цілодобовий пост фельдшерів-лаборантів для виконання загально клінічних, біохімічних та імунологічних досліджень на базі хірургічного корпусу при відділенні «штучної нирки».

  1977 рік - з відкриттям реанімаційного відділення реєструються штати лікарів-лаборантів та фельдшерів-лаборантів та утворюється ургентна лабораторія (зараз це експрес-лабораторія), яку очолює лікар-лаборант Смаковський А.Я., котрий після навчання у м. Москва та м. Ленінграді впроваджує методи лабораторної діагностики при невідкладних станах. У лабораторію придбається сучасна апаратура, лабораторію укомплектовується лікарями-лаборантами та фельдшерами-лаборантами для цілодобового чергування.

    Лікарі-лаборанти: Волвенкіна В.І., Тихоненко Л.В., Романенко Н.О. та ін.., фельдшери-лаборанти: Залож Г.І., Боровко Н.П., Гришина Л.Б., Олейникова Л.В., Шепелєва Н.С., Медведєва М.В. та ін. вклали величезний внесок у освоєння лабораторних методів дослідження при невідкладних станах по 52-х методиках.

    З 1979 року клініко-діагностична лабораторія Бердянської міськлікарні займає одне з головних місць у області з об’єму освоєних методик дослідження, з професійної підготовки кадрів, оснащення апаратурою, якості досліджень, які проводяться.

Кількість досліджень щорічно достигає 1,5 млн. та вище.